Інцидент у Петропавлівській Борщагівці Київської області, під час якого виникли сутички між цивільними громадянами та військовослужбовцями, супроводжувався масштабною інформаційною кампанією. Центр протидії дезінформації при РНБО України виявив ознаки скоординованого поширення неправдивих повідомлень та можливого зовнішнього втручання.
За результатами аналізу інформаційного простору, російські пропагандистські ресурси та проросійські спікери намагалися використати суспільне обурення для формування негативного ставлення до Сил оборони України, правоохоронних органів і державної влади.
Фахівці ЦПД відновили хронологію інформаційної активності 2 листопада:
- 11:34 — у соціальній мережі Threads з'явився перший публічний заклик прибути до будівлі, навколо якої розгортався конфлікт.
- 12:41 — почали поширюватися повідомлення про нібито утримання близько 40 людей у підвальному приміщенні одного з будинків.
- 13:57 — інформацію активно підхопили російські пропагандистські ресурси. Одним із перших повідомлення опублікував канал «Украина.ру», після чого аналогічні матеріали з'явилися на інших майданчиках.
- 14:00 — розпочалося масове поширення однотипних повідомлень у соціальних мережах. Аналітики зафіксували 361 допис у Facebook зі стандартизованим текстом про нібито утримання людей та неможливість надати їм медичну допомогу.
- 15:21 — до інформаційного поширення долучилися проросійські спікери, зокрема особи, проти яких Україна раніше запровадила санкції.
- Близько 19:00 — одразу 110 російських Telegram-каналів почали поширювати повідомлення з однаковим наративом про нібито масові заворушення українців.
Окрему увагу дослідники звернули на використання емоційних і радикальних формулювань. Частина повідомлень містила недостовірні твердження, які згодом спростували правоохоронні органи.
Крім того, за інформацією ЦПД, до висвітлення інциденту долучалися особи, які раніше брали участь у спробах організації протестних акцій, що відповідали інтересам російської пропаганди.
У Центрі вважають, що характер і послідовність поширення повідомлень можуть свідчити про заздалегідь підготовлену інформаційну кампанію із можливим зовнішнім втручанням.
Головною метою такої активності, за оцінкою аналітиків, могло бути посилення суспільної напруги, дискредитація українських військових та підрив довіри до державних інституцій.
Центр протидії дезінформації закликає громадян критично оцінювати резонансні повідомлення, перевіряти першоджерела та не поширювати непідтверджену інформацію.