Володимир з'явився на світ 1 серпня 1984 року в Лубнах, що на Полтавщині. Його родина постійно змінювала місця проживання, через що хлопець почав навчання в Херсоні, а закінчив школу вже в Києві. З раннього віку він проявляв зацікавленість до ігротехніки, вигадуючи настільні ігри для себе та свого молодшого брата.
Після закінчення школи Володимир продовжив освіту у Київському політехнічному інституті, обравши спеціальність «системи автоматизованого управління». Саме в цей час він почав захоплюватись комп'ютерними іграми і активно займатись кіберспортом, досягаючи успіху в грі StarCraft, де використовував нікнейм Fresh.

У 2007 році він приєднався до команди GSC Game World, де виконував роль геймдизайнера — фактично «режисера» відеоігор, що керує процесом створення продукту від задуму до виходу на ринок. Серед його проектів — друга частина стратегічної гри «Козаки», яка стала візитівкою України у світі відеоігор, та культова гра «S.T.A.L.K.E.R.: Чисте Небо», в якій Володимир надав свою зовнішність персонажу Локі, лідеру анархістського угруповання «Воля», що бореться за незалежність Зони.

«Протягом всього свого життя він невпинно "гейміфікував" свою дійсність, створюючи цікаві активності для своїх друзів, близьких, а згодом — для дітей та колег. Це стала домінуюча частина його життя», — говорить його брат В’ячеслав.
Володимир завжди демонстрував активну громадянську позицію. Його родина має глибоке козацьке коріння, яким він пишався, і деякий час носив козацький оселедець.

«Навіть до Революції гідності, коли в Україні панувала російська культура, він відмовився від цього. І це було символічно: він поголив голову та відростив оселедець», — пригадує В’ячеслав.
Володимир активно долучався до Революції гідності і згодом займався організацією військових навчань.
У професійній діяльності він також працював у команді Frogwares, беручи участь у створенні відеоігор, таких як World of Battles: Morningstar, Call of Cthulhu та Sherlock Holmes: Devil's Daughter. Пізніше він перейшов до стартапу Hogsmith Games.
«Направленість його інтересів була до стратегічних ігор, де необхідно налаштовувати баланс та координувати різні сили з їхніми унікальними властивостями», — зазначає брат.
Перед початком повномасштабного вторгнення Володимиру запропонували переїхати до Португалії, але він рішуче відмовився, оскільки вже готувався до війни.
З перших днів війни він приєднався до добровольчого підрозділу «УВО», названого на честь Української визвольної організації, де брав участь в обороні Києва. Володимир активно займався аеророзвідкою.
Влітку 2022 року він перевівся до Окремої президентської бригади імені Богдана Хмельницького та став командиром аеророзвідки в 23-му батальйоні спецпризначення, воюючи на Донеччині.

Володимир загинув 22 грудня 2022 року під Бахмутом, коли його екіпаж підірвався на міні. Він похований на Лісовому цвинтарі в Києві. Посмертно удостоєний ордена «За мужність» ІІІ ступеня. У Володимира залишилися дружина та двоє синів.
Вічна пам'ять Захиснику!
Фото: Радіо Свобода, сімейний архів, Instagram-сторінка Володимира Єжова та Вікіпедія
Спеціально для матеріалу використано дані Радіо Свобода та S.T.A.L.K.E.R. Wiki
Підготовлено Українським національним агентством Укрінформ спільно з Українським інститутом національної пам’яті та онлайн-медіа Міністерства оборони України АрміяInform