Радник президента України та експерт у галузі радіотехнологій Сергій Бескрестнов із позивним Флеш запропонував надати цивільному населенню доступ до карти руху російських ударних безпілотників. Йдеться не про розкриття військових координат, а про інформацію щодо поточної загрози, яка могла б допомогти людям вчасно перейти в укриття.

За словами Бескрестнова, сьогодні інформація про переміщення російських дронів уже доступна окремим організаціям та адміністраторам Telegram-каналів. На його думку, через це противник також може отримувати частину таких даних, тому питання полягає в тому, чи варто надати цивільним контрольований доступ до інформації.

Яку інформацію пропонують показувати

Бескрестнов наголошує, що цивільним не потрібно відкривати точні військові координати, номери цілей чи службові дані.

Він пропонує залишити військовим точну інформацію про повітряні цілі, а для населення створити окремий рівень доступу — лише з даними про поточну загрозу.

Серед можливих варіантів експерт назвав кілька підходів:

  • показувати напрямок руху «Шахедів»;
  • повідомляти людині про наближення безпілотника;
  • вказувати приблизну відстань до дрона;
  • відображати інформацію лише над населеними пунктами;
  • показувати місце перебування безпілотника у збільшених квадратах, наприклад 2×2 км.

Таким чином, цивільний користувач отримував би інформацію, достатню для розуміння рівня небезпеки, але без доступу до чутливих військових даних.

За словами Бескрестнова, такий варіант уже кілька разів обговорювали у Міністерстві оборони. Він стверджує, що під час обговорень не знайшли аргументів, які б повністю виключали можливість надання населенню такої інформації.

Чому питання стало актуальним

Росія продовжує збільшувати використання ударних безпілотників проти України, водночас змінюючи їхні характеристики та способи застосування.

Окремою проблемою стали нові версії «Шахедів» із реактивними двигунами. За даними Reuters, у серпні 2026 року Росія застосувала майже 2850 таких швидших дронів проти приблизно 450 у червні. Окремі реактивні безпілотники можуть розвивати швидкість близько 240–500 км/год, що ускладнює їх перехоплення наявними засобами.

Україна шукає способи протидії новій загрозі. Зокрема, розробляються швидші дрони-перехоплювачі, системи наведення та інші засоби боротьби з реактивними безпілотниками. Водночас частина таких розробок поки перебуває на етапі випробувань.

Ігор Луценко: проблема не лише в дальності

Командир підрозділів БпЛА та засновник Центру підтримки аеророзвідки Ігор Луценко звертав увагу на іншу особливість сучасних російських ударних дронів.

За його словами, росіяни впроваджують mesh-мережі, які можуть забезпечувати ручне наведення безпілотників у реальному часі. У такому разі головною проблемою стає не лише те, наскільки далеко може долетіти дрон, а й можливість точніше коригувати його рух під час польоту.

Це змінює характер загрози для цивільних: траєкторія конкретного безпілотника може мати значення безпосередньо для людей, які перебувають у населеному пункті, над яким проходить його маршрут.

Жорін говорить про проблему реактивних «Шахедів»

На складність боротьби з новими російськими безпілотниками також звертав увагу заступник командира Третього армійського корпусу Максим Жорін.

Він заявляв, що українська ППО поки має серйозні проблеми з перехопленням реактивних версій «Шахедів».

Водночас Україна продовжує розвивати засоби протидії. 15 вересня Володимир Зеленський повідомив про випробування нового українського засобу, який зміг перехопити російський «Шахед». За словами президента, технологію ще необхідно вдосконалити.

Що може змінити відкрита карта

Пропозиція Бескрестнова фактично стосується створення цивільної версії карти повітряної загрози.

Її принципова відмінність від військової карти полягає в тому, що громадяни не повинні отримувати точні координати, інформацію про роботу ППО чи дані про конкретні військові об'єкти.

Натомість людина могла б бачити, що поблизу перебуває ударний безпілотник, у якому напрямку він рухається та наскільки близько знаходиться. Це, на думку Бескрестнова, могло б дати цивільним додатковий час для переходу в укриття.

Поки що йдеться саме про пропозицію, а не про рішення щодо запуску загальнодержавного сервісу. Чи буде створено такий інструмент і в якому форматі, залежатиме від рішення відповідних органів та оцінки безпекових ризиків.