Найближча зима буде для України критично складною через російські атаки, зокрема із застосуванням реактивних безпілотників. Водночас українські Сили оборони продовжать працювати над посиленням протиповітряної оборони.

Про це в ефірі «Фабрики новин» заявив командир 429-ї окремої бригади безпілотних систем «Ахіллес» Юрій Федоренко.

За його словами, найближчим часом Україна не зможе вийти на показник у 90% збиття реактивних «Шахедів». На створення та масштабування необхідних засобів перехоплення потрібен час.

«Ми не зможемо збільшити нашу ефективність і досягти показника 90% збиття "Шахедів" з пропелерами або те ж саме з реактивкою. Це забере більше часу. Однак ці завдання Сил оборони будуть виконані», — сказав Федоренко.

Реактивні дрони стали окремим викликом для ППО

Росія останніми місяцями значно збільшила застосування реактивних безпілотників. За словами начальника управління комунікацій Повітряних сил ЗСУ Юрія Ігната, станом на 23 вересня РФ уже застосувала проти України близько 7700 реактивних дронів.

За його даними, у червні було запущено близько 350 таких БпЛА, у липні — 1500, у серпні — 2850, а у вересні на той момент — близько 1900. При цьому близько половини «Шахедів», які використовує Росія, вже припадає на реактивні модифікації.

Ігнат пояснював, що звичайні «Шахеди» українська ППО може збивати приблизно з 90-відсотковою ефективністю, тоді як для реактивних дронів цей показник становить близько 60%. Серед причин — вища швидкість таких апаратів, яка може сягати близько 400 км/год, та висота польоту до 8 км.

У ніч на 24 вересня росіяни застосували проти України велику кількість різних повітряних цілей. За даними Повітряних сил, було збито або подавлено 227 цілей, серед яких 219 БпЛА та ракети.

Федоренко: ідеальної ППО не існує

Командир «Ахіллесу» наголосив, що жодна країна світу не має системи протиповітряної оборони, яка гарантувала б повну безпеку від ракет і безпілотників.

За його словами, частина повітряних цілей все одно може досягати визначених об'єктів. Тому під час повітряної тривоги цивільним необхідно дотримуватися правил безпеки та прямувати до укриттів.

«Щодо зими, це окреме складне випробування. Ми пройдемо цю зиму чи ні? У нас немає варіантів: ми або пройдемо, або пройдемо. Чи буде ця зима складною? Ця зима буде критично складною», — заявив Федоренко.

Бізнес готується до можливих перебоїв

За словами військового, український бізнес уже готується до можливих проблем з енергопостачанням та іншою інфраструктурою.

Одним із напрямів він назвав децентралізацію. Підприємства намагаються розподіляти свої функції та ресурси так, щоб продовжувати роботу навіть у випадку пошкодження окремих об'єктів.

Йдеться не лише про енергетику, а й про здатність підприємств працювати в умовах тривалих атак та перебоїв із базовими послугами.

Києву потрібен план стійкості для кожного кварталу

Окремо Федоренко звернув увагу на підготовку Києва до зими.

На його думку, місту потрібен план стійкості на рівні кожного кварталу. У ньому, зокрема, має бути визначено, де люди зможуть зігрітися у разі тривалої відсутності опалення, зарядити телефони та перебувати під час тривалих атак.

Федоренко пропонує залучити до такого планування представників міської та районної влади, бізнесу, великих будівельних компаній та інших структур, які можуть забезпечити функціонування міста.

Йдеться про конкретні плани на випадок перебоїв з електроенергією та теплопостачанням, а також про місця, де мешканці зможуть перебувати під час тривалих повітряних атак.

«Кожен квартал у Києві має мати свій план стійкості на зиму», — наголосив військовий.

За його словами, підготовка має передбачати не лише дії влади, а й чітке інформування мешканців про те, що робити у разі тривалого знеструмлення, втрати тепла чи інших проблем.

Україна готується до нового опалювального сезону

На тлі посилення російських атак Україна готується до нового опалювального сезону та можливих ударів по енергетичній інфраструктурі.

Особливий виклик становлять нові типи російських безпілотників. За даними Повітряних сил, Росія продовжує збільшувати їхнє виробництво та шукати можливості для постачання реактивних двигунів і комплектуючих.

У ніч на 24 вересня російська армія також завдала масованого удару по Києву. За даними ДСНС, у столиці загинули двоє людей, щонайменше восьмеро постраждали, пошкоджені будівлі та приватні будинки, у кількох районах виникли пожежі.

Тому підготовка до зими стосується не лише забезпечення теплом та електроенергією, а й готовності міст працювати в умовах повторних масованих атак.