Житомирська область сьогодні складається з 66 територіальних громад, об'єднаних у чотири райони. До реформи 2020 року районів було 23, а ще п'ять міст мали статус обласного значення. За даними порталу «Децентралізація», в області 1668 населених пунктів на площі 29 832 км², а кожен із них тепер належить до однієї з громад.
Як змінювалася карта області
Ключові рішення ухвалили навесні й улітку 2020 року. У квітні уряд затвердив перспективний план формування територій громад Житомирської області. 12 червня 2020 року Кабінет Міністрів визначив адміністративні центри та затвердив території громад усіх областей, що дало підставу провести місцеві вибори 2020 року вже на новій територіальній основі. 18 липня 2020 року кількість районів в області скоротили до чотирьох.
Після реформи змінилися й назви. У 2022 році Верховна Рада повернула Новограду-Волинському історичну назву Звягель, і район, центром якого є місто, тепер називається Звягельським.
Чотири райони
- Житомирський — 31 громада, 684 населені пункти, 618,1 тис. жителів;
- Коростенський — 13 громад, 529 населених пунктів, 258,9 тис. жителів;
- Звягельський — 12 громад, 293 населені пункти, 169,7 тис. жителів;
- Бердичівський — 10 громад, 162 населені пункти, 161,5 тис. жителів.
Житомирський район — найбільший за кількістю громад і населенням: у ньому живе понад половина мешканців області. А за площею першість у Коростенського району: 11 072,8 км² проти 10 508,2 км² у Житомирського. Найменший за площею — Бердичівський, близько 3 тис. км².
Найбільші громади
Серед 66 громад 12 міських, 21 селищна і 33 сільські. За чисельністю населення, яку наводить портал «Децентралізація», перша десятка така:
- Житомирська міська — 230 952;
- Бердичівська міська — 78 241;
- Коростенська міська — 64 365;
- Звягельська міська — 58 522;
- Олевська міська — 35 339;
- Овруцька міська — 33 953;
- Малинська міська — 33 025;
- Радомишльська міська — 26 786;
- Коростишівська міська — 25 464;
- Любарська селищна — 25 042.
Одна лише Житомирська громада — це близько п'ятої частини населення області. Любарська, яка замикає десятку, — єдина не міська громада в цьому списку.
Найменші громади
На іншому кінці списку — сільські громади Житомирського району. Найменша, Харитонівська, має 2107 жителів, Високівська — 2293. Трохи більші Горщиківська громада Коростенського району (2846) і селищна Городоцька (2896). Загалом 39 громад області мають менше як 10 тис. жителів, а 14 — менше як 5 тис. Середня громада Житомирщини налічує приблизно 7,8 тис. людей.
Цифри населення портал наводить без дати оновлення, тому їх варто сприймати як орієнтир: реальна кількість жителів сьогодні може відрізнятися.
Що це означає для жителів
Після реформи основні послуги й гроші опинилися на рівні громади. Громада утримує школи, садки, будинки культури, ремонтує місцеві дороги. Як це виглядає в цифрах, видно з порталу «Відкритий бюджет»: у Коростенській громаді у 2026 році понад половину видатків заплановано на освіту, а головні власні доходи — податок на доходи фізичних осіб, єдиний податок і плата за землю.
Для сіл, які не є центрами громад, ланкою зв'язку з радою став староста. Старостинський округ за законом утворюють для одного чи кількох сіл із населенням щонайменше 500 осіб, а в малонаселених громадах як виняток — від 200.
