Повномасштабна війна Росії проти України триває вже п’ятий рік. На цьому етапі питання полягає не лише у ситуації на фронті, а й у тому, наскільки довго Україна, її партнери та сама Росія зможуть підтримувати нинішні темпи війни.

Про це йдеться в новій публікації Forbes, присвяченій наслідкам російського вторгнення та його значенню для Європи і США. Автор матеріалу звертає увагу на три головні питання: чия витривалість виявиться меншою, чи здатне міжнародне право стримувати територіальні захоплення і що буде, якщо ще мільйони українців вирішать залишити країну.

Війна перейшла у боротьбу на виснаження

Forbes нагадує, що на початку повномасштабного вторгнення Росія розраховувала на швидке падіння України. Замість цього війна перейшла у затяжне протистояння, в якому значення мають не лише бойові дії, а й ресурси сторін, виробництво озброєння, людський потенціал та підтримка союзників.

Одним із ключових факторів для України залишається міжнародна військова допомога. На саміті НАТО в Анкарі в липні 2026 року союзники заявили, що європейські держави та Канада вже фінансують більшу частину безпекової допомоги Україні. На 2026 рік країни Альянсу пообіцяли щонайменше 70 млрд євро на військову техніку, допомогу та підготовку українських військових. Таку саму суму союзники пообіцяли забезпечити й у 2027 році.

Водночас потреби України залишаються значними, а російські атаки продовжуються.

Росія продовжує бити по енергетиці

Одним із найбільш важких наслідків війни для цивільного населення стали систематичні удари по енергетичній інфраструктурі.

За даними ООН, у період із грудня 2025 року до травня 2026-го російські війська неодноразово атакували об’єкти генерації, передачі та розподілу електроенергії. Через пошкодження енергетичної системи мільйони людей залишалися без електрики, а удари по теплопостачанню призводили до перебоїв з опаленням та гарячою водою.

ООН за цей період зафіксувала 1272 загиблих і 6871 пораненого цивільного. Далекобійні ракетні та дронові атаки залишалися основною причиною цивільних втрат.

Окремо міжнародна комісія ООН у вересні 2026 року заявила, що російські удари по критичній енергетичній інфраструктурі продовжують підвищувати вразливість цивільного населення напередодні нового опалювального сезону.

Міжнародне право також стало одним із питань цієї війни

Forbes звертає увагу на ширшу проблему: війна в Україні стала випробуванням для системи міжнародних правил, яка після Другої світової війни мала стримувати захоплення територій силою.

Міжнародне гуманітарне право встановлює правила ведення бойових дій, зокрема вимоги щодо розмежування військових і цивільних об’єктів, пропорційності та запобіжних заходів для захисту цивільного населення.

ООН у своїх звітах неодноразово фіксувала наслідки російських ударів по цивільній та енергетичній інфраструктурі України. У червні 2026 року Управління ООН з прав людини заявило, що атаки на енергетичні об’єкти взимку 2025–2026 років, за його оцінкою, могли порушувати основоположні принципи міжнародного гуманітарного права.

Війна вже змінила життя мільйонів українців

Ще одним довгостроковим наслідком війни залишається вимушене переміщення людей.

За даними УВКБ ООН, на кінець 2025 року у світі було зафіксовано 5,86 млн біженців з України, з них близько 5,3 млн перебували в Європі. Водночас приблизно 3,7 млн людей залишалися внутрішньо переміщеними в Україні.

Актуальна база УВКБ ООН також оцінює кількість внутрішньо переміщених людей в Україні у майже 3,87 млн станом на червень 2026 року.

У Forbes окремо згадується дослідження брюссельського аналітичного центру Friends of Europe, в якому розглядався найгірший сценарій можливого нового переміщення населення. У ньому фігурувала оцінка до 20 млн українців, які могли б залишити країну за умов масштабного погіршення ситуації. Водночас саме Forbes наголошує, що до цієї цифри потрібно ставитися обережно — це сценарна оцінка, а не прогноз.

Війна матиме наслідки і після завершення бойових дій

Ще один масштабний виклик — відновлення зруйнованої інфраструктури.

За оновленою спільною оцінкою уряду України, Світового банку, Європейської комісії та ООН, станом на 31 грудня 2025 року потреби України у відновленні та реконструкції протягом наступного десятиліття становлять майже 588 млрд доларів. Прямі збитки вже перевищили 195 млрд доларів. Найбільше постраждали житло, транспорт та енергетика.

Найбільші потреби у відновленні припадають на транспорт — понад 96 млрд доларів, енергетику — майже 91 млрд, житловий сектор — близько 90 млрд доларів.

Тобто навіть припинення бойових дій не означатиме автоматичного завершення економічних та соціальних наслідків війни.

Чому п’ятий рік війни важливий не лише для України

У Forbes наголошують: тривалість війни впливає далеко за межами українського кордону.

Для Європи це питання безпеки, витрат на оборону, міграції та відновлення України. Для США — питання подальшої ролі у європейській безпеці та підтримці Києва.

Водночас нинішня структура допомоги Україні поступово змінюється. Європейські держави та Канада беруть на себе дедалі більшу частину військової підтримки. На саміті НАТО 2026 року союзники прямо заявили про необхідність передбачуваної та довгострокової допомоги Україні.

П’ятий рік повномасштабної війни, таким чином, ставить питання не лише про ситуацію на полі бою. Йдеться також про здатність України зберігати людський потенціал, підтримувати економіку та енергетичну систему, а партнерів — продовжувати допомогу.

Саме ці фактори, поряд із розвитком бойових дій, визначатимуть, якою буде Україна після завершення війни.