Європейський Союз у 2026 році значно наростив санкційний тиск на Росію, додавши до списків майже 2,8 тисячі нових імен, з яких близько 95% пов’язані з агресором. Водночас США скасували більше обмежень щодо російських структур, ніж запровадили нових, повідомляють у The Economist із посиланням на аналітика Вінсента Годеля з LexisNexis.
Головні проблеми санкцій ЄС проти Росії
Євросоюз стикається з низкою труднощів у застосуванні санкцій. По-перше, через необхідність погоджувати рішення усіма 27 країнами-членами санкції вводять із затримкою: наприклад, пакет до річниці повномасштабного вторгнення Росії ухвалили із двомісячним запізненням.
По-друге, виконання санкцій ускладнює відсутність єдиної оновленої бази даних та неповні ідентифікаційні дані у списках, що ускладнює роботу банків і контролюючих органів.
По-третє, обмеження діють переважно в межах ЄС, тоді як російський експорт дизеля збільшився за рахунок поставок у країни, на які не поширюється європейське ембарго.
По-четверте, штрафи за порушення санкцій у ЄС значно менші, ніж у США, де окремі банки платили понад 500 мільйонів доларів за кожне порушення.
Різниця в підходах США і ЄС до санкцій
В адміністрації Дональда Трампа санкції часто скасовують указом президента, тоді як у ЄС потрібна згода усіх членів. Це уповільнює реакцію Євросоюзу на дії Росії. За словами Адама Сміта з юридичної фірми Gibson Dunn, президент США має широкі повноваження щодо санкцій, і суди рідко їх оскаржують.
Незважаючи на те, що новий Конгрес США під контролем демократів міг би зблизити позиції з ЄС, швидких змін не очікують через політичні складнощі та позицію виконавчої влади.
Що це означає для України
Україна поки що змушена розраховувати на санкції ЄС, які мають значні вади та обмежений вплив. Відсутність єдності між США і ЄС у питанні санкцій ускладнює ефективне стримування Росії та боротьбу з її фінансовою і військовою підтримкою.
Наприкінці жовтня ЄС схвалив санкції проти близько 1,6 тисячі представників російського військово-промислового комплексу, а 16 листопада додатково обмежив 12 фізичних і 101 юридичну особу, причетних до фінансування війни Росії проти України.