У Росії набирає обертів підготовка до виборів до Державної думи, які відбудуться у вересні. На тлі повномасштабної війни проти України Кремль дедалі жорсткіше зачищає політичне поле, а навіть невелика опозиційна сила може опинитися за межами виборчого процесу.

Один із найпоказовіших прикладів — історія партії «Яблоко», яку російський Верховний суд виключив із парламентських виборів.

«Яблоко» не допустили до виборів

10 серпня Верховний суд РФ скасував реєстрацію федерального списку кандидатів партії «Яблоко» на виборах до Держдуми дев'ятого скликання. Після цього партія подала апеляцію, однак 17 серпня суд її відхилив. Таким чином, «Яблоко» остаточно втратило можливість брати участь у виборах за федеральним списком.

Позов проти партії подала націоналістична та провладна «Родина». Її представники звинувачували «Яблоко» у порушеннях виборчого законодавства та заявляли про нібито зв'язки партії із Заходом.

Саме «Яблоко» залишається однією з небагатьох російських політичних сил, які відкрито виступають проти війни проти України. Партія закликає до припинення бойових дій, що в нинішній російській політичній системі фактично стало підставою для постійного тиску на її представників.

Показово, що рішення щодо «Яблока» ухвалили напередодні парламентських виборів. Голосування до Держдуми призначене на 20 вересня 2026 року, а в низці регіонів воно проходитиме протягом трьох днів — 18, 19 та 20 вересня.

Чому Кремль так жорстко контролює вибори

«Яблоко» не є серйозною загрозою для влади Володимира Путіна у звичайному розумінні. Партія не має значного представництва у Держдумі й навряд чи могла б конкурувати з «Єдиною Росією».

Саме тому її виключення з виборів стало ще одним сигналом про те, наскільки важливим для Кремля є повний контроль над виборчим процесом.

Forbes звертає увагу на парадокс: якщо політична сила практично не становить електоральної загрози для влади, навіщо витрачати ресурси на її усунення? На думку автора матеріалу, відповідь варто шукати не стільки в рейтингах «Яблока», скільки у страху Кремля перед будь-якими проявами організованої незгоди на тлі війни.

Російські вибори й раніше не відповідали стандартам вільної політичної конкуренції. Але тепер навіть обмежена можливість публічно виступати проти війни дедалі частіше стає приводом для переслідувань.

У той самий день опозиціонер отримав 11 років

17 серпня, коли Верховний суд РФ відхилив апеляцію «Яблока», Псковський обласний суд засудив заступника голови партії Лева Шлосберга до 11 років і одного місяця колонії.

Його звинуватили у поширенні «фейків» про російську армію та її дискредитації через антивоєнні висловлювання.

Шлосберг виступав за припинення війни проти України та критикував політику Кремля. Його справа стала черговим прикладом кримінального переслідування російських політиків, які відкрито виступають проти війни.

У підсумку один із головних антивоєнних політиків Росії отримав понад 11 років ув'язнення, а його партію одночасно остаточно усунули від участі у парламентських виборах.

Війна б'є не лише по фронту

Однак політичні репресії — лише одна частина проблем, які накопичуються в Росії через затяжну війну.

Російська економіка продовжує працювати в умовах величезних військових витрат. За оцінкою Кільського інституту світової економіки, ліквідні активи російського Фонду національного добробуту скоротилися з рівня, еквівалентного приблизно 6,5% ВВП на початку повномасштабної війни, до близько 1,8% ВВП у квітні 2026 року.

Одночасно вже в першому кварталі дефіцит федерального бюджету перевищив річний показник, який уряд закладав у план на весь 2026 рік. Доходи від нафти й газу за січень–березень були приблизно на 45% нижчими, ніж за аналогічний період попереднього року.

Це означає, що Москва має дедалі менше простору для фінансування війни без скорочення інших видатків або пошуку додаткових джерел грошей.

Росія вже продає золото

Проблеми з бюджетом змушують російську владу використовувати резерви.

За даними, оприлюдненими у липні, з початку 2026 року російський Центробанк продав близько 43,5 тонни золота для підтримки федерального бюджету. Раніше повідомлялося про продаж понад 21 тонни золота лише за перші місяці року.

Тобто твердження про те, що Москва змушена дедалі активніше використовувати накопичені резерви, має під собою реальні підстави.

Водночас некоректно говорити, що російські резерви вже «закінчилися». Ліквідні активи Фонду національного добробуту залишаються, але їхня частка суттєво скоротилася порівняно з початком повномасштабної війни.

Ще одна проблема — люди

Не менш серйозним обмеженням для російської воєнної машини стає нестача людей.

Росія намагається компенсувати втрати на фронті за рахунок контрактного набору, пропонуючи новобранцям великі виплати. Це дозволило Кремлю уникати повторення масштабної мобілізації 2022 року.

Але набір контрактників стає дедалі складнішим. За даними західних медіа, російські регіони стикаються з проблемами виконання встановлених планів набору, а втрати на фронті створюють постійну потребу в нових військовослужбовцях. На цьому тлі в Росії знову посилилися побоювання щодо можливої нової мобілізації.

При цьому офіційного рішення про проведення нової масової мобілізації наразі немає, тому говорити про неї як про вже ухвалений план було б неправильно.

Війна поступово приходить у повсякденне життя росіян

Ще одним симптомом стають проблеми з паливом.

У серпні 2026 року в Росії виникла нова хвиля дефіциту бензину. За даними Reuters, обмеження продажу пального запровадили щонайменше у десяти регіонах. Серед причин називають сезонний попит і перебої в роботі нафтопереробних заводів, зокрема після атак українських безпілотників.

Це важливо з політичної точки зору. Кремль роками намагався створити для більшості росіян відчуття, що війна відбувається десь далеко і не повинна впливати на звичайне життя.

Але що довше триває агресія проти України, то складніше підтримувати таку картину.

Війна потребує грошей, людей, пального, виробничих потужностей і дедалі більшої частки державних ресурсів. У результаті її наслідки починають відчувати не лише військові та мешканці прикордонних регіонів.

Чого боїться Кремль

Саме тут політика та економіка починають перетинатися.

Кремль намагається зберегти контроль одночасно над трьома процесами: війною, економікою та суспільними настроями.

Поки війна залишається для значної частини росіян абстрактним телевізійним явищем, влада може підтримувати відносну стабільність. Але дефіцит пального, зростання витрат, нестача працівників, необхідність витрачати резерви та перспектива нової мобілізації роблять війну дедалі помітнішою частиною повсякденного життя.

І саме тому Кремль одночасно посилює контроль над політичною системою.

Історія «Яблока» показує цю тенденцію особливо чітко: навіть невелика антивоєнна партія не отримала можливості взяти участь у вересневих виборах, а один із її керівників у той самий день отримав понад 11 років колонії.

Російські вибори стають дедалі менш схожими на конкуренцію

Вибори до Держдуми відбудуться 20 вересня. Формально росіяни обиратимуть новий склад парламенту. Але усунення «Яблока», кримінальне переслідування антивоєнних політиків та систематичне обмеження опозиції демонструють, наскільки вузьким стало поле для реальної політичної конкуренції.

Тому нинішня ситуація виглядає не стільки як боротьба Путіна за перемогу на виборах, скільки як спроба Кремля не допустити ситуації, у якій вибори можуть перетворитися на майданчик для демонстрації невдоволення війною та її наслідками.

Війна, яку російське керівництво розпочало проти України, дедалі сильніше впливає на саму Росію — від державного бюджету та золотовалютних резервів до кадрового дефіциту, пального та політичного життя.

І що довше триває ця війна, то складніше Кремлю переконувати власне населення, що її наслідки можна залишити десь далеко за межами повсякденного життя.