На Київщині існує два села з назвою Сулимівка, і обидва пов’язані з відомим козацьким родом Сулим. Найближча до Києва Сулимівка розташована у Бориспільському районі та вважається батьківщиною гетьмана Івана Сулими — одного з найвідоміших козацьких ватажків XVII століття.
Село вперше згадується у 1615 році під назвою Сулиминці. Тоді польський магнат Станіслав Жолкевський передав його Івану Сулимі — своєму помічнику в управлінні маєтками. Згодом Сулима став гетьманом Війська Запорізького, а поселення отримало сучасну назву.
⚔️ Іван Сулима — «Азовський вовк»
Іван Сулима походив із небагатого шляхетського роду, однак прославився завдяки участі у численних морських походах запорозьких козаків проти Османської імперії.
За захоплення турецької галери Папа Римський нагородив його золотою медаллю.
Серед козаків Сулиму називали «Азовським вовком». Найбільш відомою сторінкою його життя стало знищення Кодацької фортеці у 1635 році.
🏰 Напад на фортецю Кодак
Кодацьку фортецю поляки збудували у липні 1635 року за проектом французького інженера Гійома де Боплана. Формально вона мала захищати край від татарських набігів, але фактично служила для контролю над Запорозькою Січчю та козацькими шляхами до Чорного моря.
Фортеця стояла на важливому торговому маршруті, а козакам:
- забороняли вільно проходити Дніпром
- не дозволяли ловити рибу
- контролювали перевезення товарів
У серпні 1635 року Іван Сулима зі своїм загоном раптово атакував Кодак, знищив польську залогу та найманців-драгунів під командуванням французького полковника Жана Маріона.
Втім, уже невдовзі коронний гетьман Стефан Конєцпольський обманом захопив Сулиму та його побратимів. У грудні 1635 року їх стратили у Варшаві.
Церква Покрова Пресвятої Богородиці
Церква Покрова Богородиці, фото жовтень 2009 р.
⛪ Покровська церква — головна святиня Сулимівки
Після повернення з турецького полону Іван Сулима вирішив звести у рідному селі православний храм.
Першу церкву Покрови Богородиці будували у 1622–1629 роках.
Однак дослідження архітекторів С. Юрченка та А. Шамраєвої наприкінці ХХ століття показали, що сучасний мурований храм звели вже у 1708 році на місці старішої дерев’яної церкви.
За композицією храм належить до традиційних тридільних українських споруд.
🕯 Яким був храм усередині
Інтер’єр Покровської церкви був доволі стриманим.
У храмі:
- не було настінних розписів
- головною окрасою залишалися ікони
- вівтар мав складну конструкцію
У разі небезпеки образи можна було швидко зняти й заховати.
Саме тут зберігався відомий образ «Козацька Покрова» XVIII століття, а також портрети Сулими та його дружини Параскеви. Сьогодні ці твори перебувають у Державному музеї українського образотворчого мистецтва.
На жаль, у радянські роки більшість церковних ікон була спалена або розграбована.
Ікона Національний художній музей України
⚰️ Родова усипальниця Сулим
Протягом століть храм служив родовою усипальницею козацької старшини.
Під церквою існував склеп, де були поховані:
- Федір Іванович Сулима — переяславський полковник
- Іван Федорович Сулима — генеральний хорунжий Війська Запорізького
- Семен Іванович Сулима — переяславський полковник
- Євстахій Семенович Сулима — ротмістр російської армії
- Семен Семенович Сулима — надвірний радник
- Яким Семенович Сулима — генерал-майор та останній генеральний суддя України
У 1930-х роках склеп пограбували, а рештки похованих були викинуті.
Памятна плита вмурована в стіну церкви
🏛 Родинний маєток Сулим
Протягом кількох століть Сулимівка залишалася власністю роду Сулим.
У 1841 році, згідно із заповітом Якима Сулими, маєток перейшов Івану Андрійовичу Войцеховичу — чоловікові сестри останнього представника роду.
Родина Войцеховичів була пов’язана шлюбом із грузинською князівською династією Багратіонів. Варвара Багратіон — сестра князя Петра Багратіона — стала дружиною Андрія Войцеховича.
Саме тому родина Багратіонів часто приїжджала до родового маєтку у Сулимівці.
20 червня 1886 року біля Покровської церкви поховали князя Петра Багратіона. На стіні храму збереглася пам’ятна дошка із датами смерті Петра Багратіона, а також представників родини Войцеховичів.
Залишився і старий надгробний камінь. За словами місцевих краєзнавців, у радянські роки його використовували як підставку для корита, з якого поїли худобу.
☭ Радянські часи та порятунок храму
Ще у 1825 році храм перебував у настільки аварійному стані, що богослужіння припинили, а саму церкву хотіли розібрати.
Врятував її Яким Якимович Сулима. Завдяки його втручанню рішення про ліквідацію храму скасували, а вже у 1835 році церкву відновили:
- дерев’яний дах замінили на залізний
- на початку ХХ століття добудували триярусну дзвіницю
За радянських часів храм використовували як склад. У різні періоди тут також утримували військовополонених і навіть облаштовували стайню.
Після здобуття Україною Незалежності у 1990-х роках у церкві провели мінімальну реставрацію та встановили новий вівтар.
🏚 Що залишилося від садиби
Неподалік Покровської церкви розташовувався маєток Сулим та парк із фонтаном.
Під час революційних подій місцеві мешканці навіть зі зброєю намагалися захистити панський будинок від знищення.
Втім, у радянський період садибу все ж розібрали. Сьогодні залишився лише фундамент і окремі споруди, які, ймовірно, були флігелями або господарськими будівлями.
📍 Де знаходиться
📍 село Сулимівка
Бориспільський район, Київська область
💡 Цікавий факт
Покровська церква у Сулимівці вважається одним із найстаріших козацьких родових храмів Київщини, який напряму пов’язаний із постаттю гетьмана Івана Сулими та історією Запорозького козацтва.
Фото: Анна Вольф - авторка сайту Landmarks.in.ua та сакйту Україна Інкогніта
