Михайло Бугай побачив світ 16 листопада 1994 року в Тернополі. Він провів там своє дитинство і юність, виростаючи, за словами оточуючих, у щирого, життєрадісного хлопця. Навчався у загальноосвітній школі №28, згодом продовжив освіту в кооперативному торговельно-економічному коледжі та в Тернопільському комерційному інституті, де здобув ступінь бакалавра з економіки підприємства.

Перед початком повномасштабної війни Михайло працював у сфері обслуговування, що дозволило йому чудово пізнати рідне місто: кожну вулицю та поворот. Друзі згадують, що він завжди умів знайти правильний шлях, не лише на дорозі, а й у житті, залишається позитивним та уважним до людей.

У лютому 2023 року Михайло був мобілізований у Збройні Сили України. Він усвідомлено прийняв рішення стати на захист країни. Після навчання на полігоні він отримав спеціальність водія та позивний «Пілот».

Будучи десантником 82-ї бригади, 6 серпня 2024 року Михайло одним із перших перетнув кордон під час Курської операції. Після цього почалися складні бойові дії на Донеччині, де, виконуючи обов’язки водія взводу радіоелектронної боротьби, він виконував завдання з постачання та евакуації, рятуючи товаришів по службі. Як надійна опора для командирів, він доставляв продукти харчування, пальне, обладнання та одяг, а також брав участь у тестуванні нових засобів РЕБ. Михайло був душею компанії з чудовими кулінарними здібностями.

“Він завжди брався за будь-яке завдання, але обдумано. Каже: «Треба? Поїхали!» – пригадує колишній командир Андрій (позивний «Сова»).

27 серпня 2025 року, неподалік Торецького у Краматорському районі Донецької області, автомобіль, у якому знаходився Михайло з побратимами, зазнав атаки ворожого FPV-дрону. Михайло отримав важкі поранення. Лікарі боролися за його життя, але 18 вересня воїн помер у лікарні Дніпра.

«Він був найдобрішою, найсвітлішою людиною, яку я знала. Завжди оптимістичний, завжди казав: «Ми все зможемо»… Пам’ятаю, що він часто говорив, що не є героєм, просто виконує свою роботу. Але саме такі скромні люди і є справжніми Героями», - ділиться спогадом дружина Юлія.

Михайло Бугай знайшов останній спочинок 24 вересня 2025 року у Пантеоні Героїв Тернополя на Микулинецькому кладовищі.

Тернопільська міська рада ухвалила рішення посмертно нагородити його званням «Почесний громадянин міста Тернополя».

У захисника залишилися батьки, дружина та брат. Михайло пішов з життя у 30 років.

Вічна слава та шана Герою!

Фото: Фб, Тернопільська міська рада

Підготовлено Українським національним агентством Укрінформ у співпраці з Українським інститутом національної памʼяті та онлайн-медіа Міністерства оборони України АрміяInform